Харків

9—10 жовтня

Цього разу (виявилося, що він вже п’ятий) вдалося подивитись Харків найбільш повно і абсолютно з різних сторін. Цим я дуже задоволений. А було багато всього — прогулянка пішки по Московському проспекту до центру, відвідування стадіону харківського Металіста, оперного театру, зоопарку, Харківського національного університету, крамниць, перукарні та кафе-клубу, в якому була трансляція матчу Україна — Англія.

 

Для того, щоб домалювати портрет Харкова у себе в голові, не вистачало хіба що екскурсії на якийсь високотехнологічний завод, наприклад, Турбоатом. Але все ж таки промзон і заводських будівель ми надивилися досить багато.

 

 

 

Харків дуже нагадує Москву своєю масштабністю та сталінськими висотками вздовж широких проспектів. Причому проспекти не завжди означають багатосмуговість. А ось Вірменський провулок у центрі міста має 6 смуг. Така ось протівополжность Львову з його вузькими вуличками.

 

 

 

Успенський собор і будівля Міськради на площі Конституції:

 

 

 

Московський проспект у Харкові — найдовший в Україні. Загальна довжина становить 18 км, що на 8 км більше запорізького проспекту Леніна, який багато хто неправильно вважає найдовшим. Московський проспект прозвали «алеєю гігантів» тому що по обидва його боки знаходиться низка великих підприємств. Багато хто з них не витримали економічної кризи 90-х років і збанкрутували. Тому нерідко можна побачити великі порослі травою ангари й промзони.

 

Деякі висотки, в яких знаходилися науково-дослідницькі бюро тепер здають свої приміщення в оренду під офіси:

 

 

 

У місті є «прекрасні» тематичні заклади:

 

 

 

А Юрій Гагарін з пустими руками виходить з магазину «МКС»:

 

 

 

Тут вже чекають-не дочекаються Євро-2012:

 

 

 

9 жовтня з вулиць міста зник весь електротранспорт. Дуже незвично бачити таке велике місто без трамваїв та тролейбусів. Справа в забастовці, яку оголосили в депо міста через ненадходження коштів з бюджету. Проблему до сих пір не вирішили. Це той випадок, коли «вона» не «працює»)) Ех, не подумав сфотографувати білий білборд з мінімалістичною політичною рекламою на фоні порожньої трамвайної лінії…

 

В результаті пасажирам довелося користуватися автобусами й метро. І той, і той вид транспорту зараз не в кращому стані. Метро іноді доводилося чекати по 10 хвилин, а автобуси повільні і абсолютно некомфортабельні. Сіті-ЛАЗів не доводилось бачити і навіть простенькі Богданчики в меншості.

 

Зате автобуси відмічаються своєрідною рідкістю — це чотирьохзначні номери маршруту:

 

 

 

«Металіст-арена», яка офіційно відкривається після реконструкції 5 грудня, — приємний і багатофункціональний стадіон. Відштовхують лише банальні елементи, які використовували для оздоблення фасаду. 

 

 

 

Фотографувати на стадионі, як виявилось, заборонено.

 

 

 

Центр міста якийсь хмурий і запущений, за винятком центральних вулиць — Сумської і Пушкінської. Старій частині Харкова певно не вистачає відреставрованих і пофарбованих фасадів будинків. Береги річок — Лопані і Харкова взяті в камінь, що повинно було прикрасити набережні. Але річки дуже брудні, нагадують калюжу. Воно й зрозуміло — наповнення в основному за рахунок снігу.

 

Потенційно красива набережна:

 

 

 

У Харкові є будинки з цікавою архітектурою. Будівля Держпрому складається з багатьох корпусів, але в той же час досить мінімалістична в деталях. Вона й стала головним символом міста, що підтверджує конкурс чудес міста та сувенірна продукція. Раніше тут розташовувалися різні відомства, а зараз воно майже повністю віддано телестудіям.

 

 

 

Харківська опера (ХАТОБ), на мій погляд, жахлива. Це гігантське будівля з авантюрними елементами фасаду будувалося 14 років, а має глядацький зал всього на 1500 місць.

 

 

 

Було цікаво побувати в ньому. Виявляється всередині дуже легко заплутатися, адже коридори перепліталися в лабіринти. Потрапивши в головний концертний зал, я здивувався такій невеликій місткості, як для театру таких розмірів. На сцені якраз репетирували оперну постановку. Прекрасний спів помножений на м’які зручні крісла і накопичену за день втому потягнугнув до сну.

 

У Парку ім. Шевченка цього літа відкрився великий цілорічний дельфінарій. Таких в Україні три — Харків, Одеса та Київ. На виставу я не потрапив, але зате оцінив інтер’єр. А дельфінів можна побачити у великому ілюмінаторі, навпроти входу.

 

 

 

Урни в зоопарку стилізовані під пінгвінчиків — це перше, що одразу кидається в очі:

 

 

 

А ще на території Харківського зоопарку є кімнатка з повною колекцією старих радянських і не тільки ігрових автоматів. Також стояли міні-атракціони — ракети, машини і жовтий каченя. Відразу згадалися парки відпочинку часів дитинства.

 

 

 

Восени у ставка особливо красиво. Птахам, напевно, теж подобається:

 

 

 

Атракціон «Колокольчик»:

 

 

 

Зоопарк, звісно цікаве і пізнавальне місце. Але й трохи сумне. Людство настільки забруднює повітря нашої планети і знищує ліси, що тепер рідкісні тварини можуть врятувати своє життя лише у вольєрах і огороджених територіях.

 

У Харкові знаходиться один з найстаріших університетів Східної Європи. Сьогодні він називається ХНУ ім. Каразіна. Будівля університету має замкнуту форму з внутрішнім двором. Піднявшись на верхній поверх (14-й, якщо не помиляюсь) склалося таке враження, що на кожному поверсі розташовані різні факультети. Університет скоріш за все і займає одну будівлю.

 

 

 

Його емблема цікава — в основі літера «У».

 

 

 

Стіна прекрасно розмальована:

 

 

 

В актовому залі було багато студентів — святкували річницю з дня утворення КНР. Співали китайські пісні, танцювали китайські танці, а в холі була виставка фотографій. Цікаво.

 

 

 

Під час цієї поїздки я відкрив для себе зовсім свіже і цікаве місце Харкова. Це площа Архітекторів, яку знають по станції метро Бекетова та скульптурам закоханих. Тепер скульптурна композиція перетворилася на фонтан, а навколо почали встановлювати 7 мармурових копій пам’яток Харкова. Серед них Держпром, Дзеркальний струмінь, пам’ятник Шевченку, Будинок зі шпилем і три відомих собори.

 

 

 

 

Ось уже стає фартовим дивитися футбол у «Ситому льотчику» і вболівати за команду у жовто-синіх футболках. Рік тому Металіст виграв у Галатасарая, тепер у важкому і принциповому матчі — збірна України. З Харкова ми їхали в прекрасному настрої.

 

 

 

Під кінець хочу сказати ось що. Харків зараз називають найбільш підготовленим до Євро-2012 містом України. Це продиктовано, вочевидь, активними темпами будівництва нового терміналу аеропорту, на 99% закінченим добрим стадіоном і готелями.

 

Так, наявність цих об’єктів дозволить Харкову прийняти матчі чемпіонату, але не змусить полюбити його. Місто бліде, брудне, з великою кількістю закинутих промислових територій, зруйнованими фасадами старих будівель та розбитими дорогами. Але ж ще потрібно створювати більше тематичних акцентів і фішок. Сподіваюся, Площа Архітекторів не остання і місто буде змінюватися на краще:)